У давнину — Краснопіль, а з 1620-х років уже відоме під назвою Сорочинці. Засновано на території Київського воєводства Речі Посполитої. Королівський дозвіл на заснування містечка (слободи) на урочищі Краснополя отримав 26 жовтня 1634 р. переяславський староста Лукаш Жолкевський. По смерті останнього новим переяславським старостою став великий гетьман коронний Станіслав Конєцпольський. Певну конкуренцію йому у володінні Краснопіллям/Сорочинцями творив Ієремія (Ярема) Вишневецький (до 1648 року).
1648 року утворена Сорочинська сотня Миргородського полку. Тут з’являються маєтності козацької старшини. Володіння в Сорочинцях і в сусідньому Хомутці мав хомутецький сотник, пізніше миргородський полковник Павло Апостол, який 1659 року був і наказним гетьманом. Він скуповував у Миргородському полку землі. У травні 1641, «пробачені» козаки, які 1638 втекли з Я.Острянином до підмосковської Слобожанщини, повернулися з Чугуєва і були розселені у володіннях С.Конєцпольського на Полтавщині, у тому числі і у Сорочинцях («Сорочин»).
4 (14) грудня 1654 року народився Данило Павлович Апостол — український військовий і державний діяч, гетьман Лівобережної України у 1727–1734 рр.
1689 року Данило Апостол, на той час миргородський полковник, отримує від гетьмана Івана Мазепи універсал на володіння у Сорочинцях та Хомутці.
У 1732–1734 роках у Сорочинцях, на замовлення гетьмана Данила Апостола, була споруджена мурована Спасо-Преображенська церква у стилі бароко. Тими ж майстрами одночасно був побудований будинок Д. Апостола
1809 року у будинку лікаря М. Я. Трохимовського народився український та російський прозаїк, драматург Микола Васильович Гоголь. 22 березня (3 квітня) 1809 він був охрещений у Спасо-Преображенській церкві. Хрещеним батьком був полковник М. М. Трохимовський, син лікаря М. Я. Трохимовського, що приймав пологи у матері Гоголя.
1900 р. у містечку було 1514 дворів, 8882 жителів, 7 шкіл (1 міністерська, 1 земська, 3 церковно-парафіяльних, 2 школи грамоти). Проводилося до 5 ярмарків на рік.
У 1905—1918 роках у Сорочинцях отримували пошту В. Короленко та його сусіди-дачники, що влітку відпочивали у Хатках. Володимир Короленко описав події «Сорочинської трагедії» 1905 року і брав участь у розслідуванні подій.
Пам’ятник Миколі Гоголю був встановлений у селі 1911 року.
1925 Великі Сорочинці перейменовано на Нероновичі на честь більшовика Євгена Васильовича Нероновича.
1931 повернено попередню назву.
Весною 1932 комуністи розпочали в селі терор голодом, жертвою якого стали переважно діти та літні люди. У другій половині 1930-х комуністи проводили точковий терор на селі, зокрема за вироком позасудової трійки НКВС СРСР Полтавської області убито працівника місцевого педагогічного технікуму Андрія Герасименка 1891 року народження. Убивство визнано злочином самими комуністами 1959 року — він реабілітований Полтавським обласним судом. Але це скоріше виняток, оскільки сотні інших великосорочан були депортовані за межі України, позбавлені майна, переслідувалися за релігійні переконання.
На околиці села встановлено пам’ятник партизанці часів Другої світової війни О. А. Бондаренко, страченій німецькими окупантами у грудні 1941 року.
1991 мешканці села проголосували за відновлення державної самостійності України. 2004 значна частка селян взяла участь у Помаранчевій революції.
